15 жовтня відбудуться парламентські вибори, на яких поляки оберуть 460 депутатів і 100 сенаторів на чотирирічний термін
Berliner Zeitung, Німеччина
Серед країн-партнерів, що надають підтримку і всебічну допомогу Україні у боротьбі з російською агресією, неможливо переоцінити значення сусідньої Польщі. Після вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року політичне керівництво та переважна частина громадськості Польщі рішуче стали на бік України. Водночас військова допомога, прийняття, розміщення і соціалізація українських біженців стали проявами, по суті, вигідної для Польщі політики підтримки українців та отримання дешевих робочих рук для незайнятих секторів польської економіки, отримання додаткових компенсацій від ЄС та демонстрації геополітичної суб’єктності Польщі.
Показовою є історія відносин Польщі з попередніми державними утвореннями на території Європи, до складу яких належала Україна, зокрема з царською росією та радянським союзом, коли трагічні, недалекоглядні чвари і суперечки на кілька сотень років призвели до втрати державності Польщею та унеможливили вчасне отримання незалежності і суб’єктності Україною. Країну тероризували сусідні європейські імперії та загарбники з далеких країн, а сама польська шляхта нещадно експлуатувала сусідніх українців у часи бездержавності України та кріпосного права, взаємодіяла з російським царатом.
Спроби Польщі вирватися з обіймів росії закінчувалися провалами та репресіями. Територія європейських країн на захід від України постійно розглядалася москвою як «Європейський театр війни», що охоплював всю територію Європи аж до Атлантичного узбережжя включно, а «країни соціалістичної співдружності», зокрема й Польща, виступали в якості плацдармів для розміщення груп військ СРСР на їх територіях у готовності до воєнних дій в Європі. На території Польщі розміщувалася «Північна група військ» у складі двох розгорнутих мотострілецьких дивізій та повного комплекту частин і з’єднань армійського підпорядкування. Пізніше стало відомо, що на території Польщі радянські військові зберігали склади з ядерними боєголовками, хоча керівництво обох країн це заперечувало.
Під час народних виступів у Польщі у 1982–1983 рр. за демократичні зміни військові частини СРСР перебували у своїх гарнізонах та спостерігали за перебігом подій, не втручаючись. Обстановка в Європі та у світі не дозволила тоді москві здійснювати більш агресивні дії, на зразок придушення революції в Угорщині у 1956 році та «празької весни» у Чехословаччині у 1968 році.
Непростими були відносини між Україною та Польщею і за часів відновленої Незалежної України від 1991 року. Варшава традиційно багатовекторна та багатополярна, має різноманітні центри впливів та залежності від інтересів протиборчих політичних сил і соціальних прошарків. Та у часи справжніх випробувань народ Польщі завжди знаходив у собі сили і мудрість об’єднатися, відкинути чвари і амбіції та виступити об’єднаною силою задля спільного майбутнього.
Ставлення офіційної Варшави до боротьби України проти російського агресора наразі позитивне для нашої держави. Проте чергові парламентські вибори, що мають відбутися у країні 15 жовтня 2023 року, можуть супроводжуватися несподіванками. Німецьке столичне видання Berliner Zeitung надрукувало статтю власного кореспондента Томаша Куріяновича (Tomasz Kurianowicz), присвячену майбутнім виборам у Польщі та їх можливому впливу на ситуацію в країні та в Європі. Автор ставить риторичне запитання стосовно того, хто саме виграє на парламентських виборах у Польщі, зважаючи на існуючі політичні уподобання.
Автор зазначає, що Польща вступає в останні дні виборчої кампанії, а проведені соціологічні опитування свідчать про існування стійкого тренду у польських виборців. Останні опитування показують, що все більше поляків визначилися, за яку партію вони будуть голосувати 15 жовтня 2023 року. Gazeta Prawna опублікувала актуальний прогноз, в якому повідомляє, хто може перемогти.
Ярослав Качинський, віце-прем’єр-міністр Польщі та голова правлячої партії «Право і справедливість», виступає на регіональному партійному з’їзді. Лодзь, 4 жовтня 2023 року.
Джерело: Marian Zubrzycki/PAP/dpa
Перш за все, це права національна правляча партія «Право і справедливість» (Prawo i Sprawiedliwość, PiS), головою якої є Ярослав Качинський. Вона лідирує в опитуваннях з 32 відсотками, що на 0,4 відсотка менше, ніж опитування, проведене два тижні тому. На другому місці партія «Громадянська коаліція» (Koalicja Obywatelska), колишня «Громадянська платформа», із 28,2 відсотками голосів потенційних виборців, яку очолює опозиційний політик і колишній прем’єр-міністр Дональд Туск. Під час останнього опитування підтримка партії «Громадянська коаліція» залишалася на рівні 27 відсотків і останнім часом ця партія трохи скоротила відставання від PiS. Дональд Туск сподівається сформувати новий уряд разом з іншими ліберальними опозиційними партіями.
Протести у Варшаві
Наступні місця займають новостворена прогресивна католицька партія «Третій шлях» (Trzecia Droga, TD) із 11 відсотками голосів опитаних, далі — партія «Ліві» (Lewica) та права націоналістична та ультралібертаріанська партія «Конфедерація» (Konfederacja) із 10 відсотками підтримки виборців кожна. Ці три партійних угруповання також мають увійти до нижньої палати польського парламенту (Сейму).
Тисячі людей збираються на марш підтримки опозиції у Варшаві. 1 жовтня 2023 року.
Джерело: Czarek Sokolowski/AP/dpa
Видання Gazeta Prawna пише, що «всі партії, які в опитуванні подолали виборчий бар’єр, змогли збільшити свою підтримку. Найбільше зріс показник підтримки партії «Громадянська коаліція» — на 1,2 відсотка, інші — менше ніж на 1 відсоток. Нові цифри відображають зниження кількості виборців, які ще не визначилися, і цей показник впав з 8,7 відсотка до 5,1 відсотка порівняно з опитуванням 19 вересня. Опитування було проведено 2 жовтня ц. р., через день після організованого партією «Громадянська коаліція» «Громадянська коаліція» маршу «Мільйон сердець» у Варшаві та з’їзду партії «Право і справедливість» у Катовіце».
Роль польського президента
Згідно з актуальними опитуваннями, коаліція ліберальних опозиційних партій може очолити країну і замінити правий національний уряд партії «Право і справедливість». Наразі у партії «Право і справедливість» і новоствореної правої партії «Конфедерація» не вистачає голосів, щоб приймати закони в парламенті, але вони є з урахуванням голосів опозиційних партій. Однак проблемою для опозиції може стати нинішній президент Польщі Анджей Дуда, який ідеологічно близький до партії «Право і справедливість» і має можливість блокувати законопроекти президентським вето.
Згідно з останніми опитуваннями, Анджей Дуда хоча й може накласти вето на нові закони, проте у партії «Право і справедливість» не вистачатиме голосів, щоби захистити право вето в парламенті. Тому обидва політичні блоки будуть залежати від голосів ультралібертаріанської та антиукраїнської партії «Конфедерація». Саме тому аналітики припускають, що будь-якому новому уряду в Польщі буде складно працювати і що на країну чекають нестабільні роки.
Перш за все, зазначає німецьке видання, новостворену партію «Конфедерація» слід оцінювати як проблемну партію в спектрі політичних сил Польщі. Вона неодноразово потрапляла в газетні заголовки, коли представники партії скандували антиукраїнські гасла. Крім того, партія «Конфедерація» хоче максимально різко знизити податки в країні. Як партнер по коаліції, вона є непростим варіантом для партії «Право і справедливість», яка за останні роки змогла набрати бали та підтримку прихильників завдяки запровадженим соціальним виплатам. Що стосується економічних питань, то партія «Конфедерація» ближча до партії «Громадянська коаліція». Але через ксенофобські тенденції експерти вважають її малоспроможним гравцем для того, щоби сформувати коаліцію з партією «Громадянська коаліція» Дональда Туска.
Лідер опозиції Дональд Туск у Варшаві.
Джерело: www.imago-images.de
Нічого поки що не визначено остаточно, зазначає Berliner Zeitung. Лише наступного дня після виборів буде вирішено, коаліція в якому складі керуватиме Польщею. Експерти прогнозують можливі несподіванки із підсумками виборів до парламенту Польщі. Загалом, зазначає німецьке видання, ера, коли партія «Право і справедливість» керувала у Польщі без будь-яких проблем, та яка тривала від 2015 року, швидше за все, закінчиться після 15 жовтня 2023 року.
Підготував Сергій Польовик
